Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Поперся я вчера, стилишно покачиваясь велосипедом, к колхозке своего братишки, который, как всегда, зудет головушкой. А может, и мне зудит, ведь сколько я в последнее время закладок выпиливаю – ой-ой, братцы, просто настоящая баклаха!
Но совсем не для того был визит к жиробасу, чтобы на него пожаловаться. Нет, у меня была своя миссия – заполучить джей, которого уже давно не хватало в моей уютной посасывальне. Ловить я его на улицах не стал, ведь вокруг хохлопавших копов и охранников достаточно, чтобы испортить планы любителя стримить по жизни.
Братик натянул хмурый вид, когда я начал упрашивать его о помощи. Он не понимал моих потребностей, не сочувствовал моему колумбийскому желанию. Ну, ничего, я не сдался! В итоге, обратился я к тому самому джей, который считался самым связанным челом в нашем районе. Деловые связи важны, особенно если ты – шибко модный воротничок. Договорился я с ним о купле-продаже пречудесной порции кока-каинчика и стал немало гордиться собой.
Конечно, желание побыть обдолбаным на киносеансе простых смертных не постигало. Но, как всегда, решили с друзьями поглумиться над миром серых будней и отправиться в кинотеатр. Только не на простой посиделки за шримпами в попкорне, нет-нет, а на настоящий стрим с приколов ютубером, который весьма ловко исторгал шутки о радостях обычной жизни.
А ещё я вспомнил, что вчера по телевизору оказывался замечательный фильм, которого никто не видел. Ну, естественно! Ведь когда ты на пептидах, то ни одно произведение искусства не остается без внимания. Нет, серьезно, братцы, мне казалось, что актеры буквально вылезают из экрана и начинают танцевать на букву "М". Это было что-то ошеломительное!
Однако, хотя и веселое времяпровождение меня радовало, не могу не упомянуть, что обдолбанный мозг приводит к некоторым неприятным последствиям. Я с самого утра ощущал странное пульсирование в голове, словно малюсенькие гномы резали ее микроскопическими пилочками. Сейчас, когда творю этот шедевр, я просто не могу сосредоточить свои глазищи и пальцы – они блуждают по клавишам, словно прохожие в парке, забытые между пьющими гопниками.
Один испытательный вечер несет в себе немало полезного опыта и понимания. Может, для кого-то это просто бесполезная информация, а для меня – отличная идея важный шаг в самопознании. Теперь я точно знаю, что выбирать между закладками и светлым будущим – как выбирать между бездомностью и пушечными ярмарками. И кажется, я бы предпочел последнее. Добро пожаловать в мой колумбийский рай!
| Тег |
Описание |
| Тег |
Выделение текста полужирным шрифтом |
| Тег |
Выделение текста курсивным шрифтом |
| Тег |
Подчеркивание текста |
Тег |
Зачеркивание текста |
Тег |
Создание абзаца текста |
|
Создание таблицы |
Тег |
Выделение текста в виде цитаты |
Дорогие друзья! Сегодня я расскажу вам о своих приключениях наркомана-гопника. Все началось с того, что я решил купить метадон.
Так что, взял товар на точке. Там меня ждал продавец наркотиков, парень по кличке Кун. Он всегда был в курсе самых свежих и качественных закладок. Я довольно быстро нашел его и попросил опиум – мой самый любимый наркотик. К счастью, Кун всегда имел его в наличии.
Опиум – это не шутки, друзья. Этот наркотик может захватить тебя целиком и полностью. Когда я принимаю его, у меня возникает ощущение свободы и безудержного веселья. Я забываю обо всем и наслаждаюсь счастливыми моментами. Это настоящий экстаз!
Возвращаясь к нашей истории, я купил вес опиума и пошел на свидание с другими наркоманами. Мы решили устроить квест алкоголиков – такой игровой процесс, где участники должны были добыть как можно больше наркотиков и алкоголя.
Мы собрались в подвале старого заброшенного здания, которое стало нашим временным убежищем от внешнего мира. Там нас ждала настоящая малина – стол с наркотиками и алкоголем различного вида. Мы расположили все закладки перед собой и начали разрабатывать план действий.
- Слава, бро, а у тебя есть опиум? - спросил меня Бодряк, один из участников нашего квеста.
- Конечно, бро! Вот, возьми, – я протянул ему порцию опиума.
- Спасибо, молодчина! Нанюхаемся и пойдем за новыми закладками, – Бодряк задорно улыбнулся и принялся насасывать наркотик.
Вскоре все участники стали нанюхиваться и чувствовать настоящий кайф. Мы забыли о реальности и окунулись в мир наркотического экстаза. Перекатываясь от одной закладки к другой, мы испытывали все новые и новые ощущения.
Мои друзья, я советую вам остерегаться наркотиков и алкоголя. Они лишат вас свободы и здоровья! Но признаться, всего этого не стоило для меня. Я наслаждался каждым мгновением вместе с моими товарищами.
Опиум – это волшебный порошок, который меняет твою жизнь! Он ласкает твою душу и заставляет тебя чувствовать себя легким и счастливым. Но помни, что это только временное состояние, а настоящая жизнь ждет тебя за пределами наркотического мира.
Наш квест алкоголиков закончился только ночью. Мы устали после таких эмоций и решили вернуться в реальность. Каждый из нас знал, что эти мгновения были особенными и не повторимыми.
Так что, друзья, не забывайте осторожность в своих приключениях с наркотиками.
На этом мой рассказ подошел к концу. Увидимся в следующих историях, пока что оставайтесь твердыми и сильными!